- клеймувати
- tamğalamaq, tamğa urmaq
Українсько-турецький словник. 2009.
Українсько-турецький словник. 2009.
клеймувати — у/ю, у/єш, недок., перех., спец. Ставити клеймо на якому небудь предметі, виробі … Український тлумачний словник
клеймувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
поклеймувати — у/ю, у/єш, недок., поклейми/ти, млю/, ми/ш, док. 1) Док. до клеймувати. 2) Клеймувати усе (усіх) або багато чого , кого небудь … Український тлумачний словник
клеймований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до клеймувати. 2) у знач. прикм. Який має на собі клеймо … Український тлумачний словник
клеймування — я, с., спец. Дія за знач. клеймувати … Український тлумачний словник
клеймуватися — у/ється, недок. Пас. до клеймувати … Український тлумачний словник